Проекти, над якими працювали у минулому. Зараз їх підтримку завершено.
Після Революції Гідності (Євромайдан), президент Янукович та інші політики втекли з України. Російська федерація відмовилась визнавати новий український уряд та незаконно анексувала частину території суверенної держави України Кримський півострів і стала ініціатором створення самопроголошених республік в Донецькій та Луганській областях. Внаслідок чого розпочалась війна на Сході нашої країни.
Ці трагічні події стали причиною масово виїзду людей, спочатку з анексованого Криму, а далі з території самопроголошених ЛНР та ДНР. І Україна вперше в своїй історії стикнулась з таким явищем, як внутрішньо переміщені особи (ВПО).
Впродовж 2014 -2015 років офіс нашої організації став недержавним волонтерським штабом по прийому та допомозі ВПО. Наша діяльність була направлена на підтримку сімей та дітей, одиноких пенсіонерів та на забезпечення їх базовими потребами : від допомоги в оформленні документів, пошуку та винайму житла, до роздачі базових продуктових наборів, оплати ліків та психологічній допомозі.
В подальшому організація допомогла активним представникам ВПО які залишились проживати в Закарпатті, створити свою громадську організацію «Донбас – Закарпаття», яка наразі продовжує займатися найболючішими питаннями пов’язаними з ВПО в області.
Благодійна організація «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» спільно з Кіномайстернею Cinemahall в Ужгороді вже три роки поспіль проводила Конкурс короткометражних фільмів «Міграція – спроба втечі чи право на краще життя?».
Мета Конкурсу – привернути увагу суспільства до існуючих потоків мігрантів та біженців. Щороку тисячі людей намагаються втекти від криз та військових дій в країнах Близького Сходу, СНД, Азії та Африки. Вони змушені подорожувати нелегально, тому українські сили безпеки арештовують тисячі таких людей. Однобічне інформування громадськості, некоректні заяви та дії політичних сил призводять до поширення ксенофобії, викривленого сприйняття та негативного ставлення до мігрантів і біженців. Наш Конкурс був направлений на тих, хто за допомогою кіно готовий розкрити принаймні одну з запропонованих тем:
Прийом відео-робіт тривав зазвичай протягом жовтня-грудня. У 2011 році на Конкурс було подано 10 відео-робіт, у 2012 році – 9. Географія конкурсних робіт: Ужгород, Київ, Кременчук, Черкаси, Здолбунів, Міжгір’я та Вреден (Німеччина). Серед учасників – журналісти, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, аматори.
За результатами Конкурсу проводився однойменний Фестиваль короткометражних фільмів, де присутні мали змогу переглянути конкурсні роботи на великому екрані. На ІІ Фестивалі було показано також відеоролик Ужгородського прес-клубу, створений у рамках проекту "Проведення на Закарпатті та Волині інформаційно-просвітницьких заходів із привернення уваги до ситуації з біженцями та шукачами притулку". У ІІІ фестивалі, брав участь відомий швейцарський режисер-документаліст Фернар Мельгар, який і очолив журі конкурсних робіт. Крім конкурсних робіт на фестивалі було показано повнометражний документальний фільм «Спеціальний рейс».
У рамках Конкурсу його учасники та інші зацікавлені особи щороку могли відвідувати семінари з правозахисних питань та майстер-класи для кінематографістів. Зазвичай участь у цих семінарах брали представники місцевих творчих, мистецьких та кіногруп, фотографи, юристи, журналісти, викладачі та студенти Закарпатського державного університету, Ужгородського національного університету, Ужгородського коледжу культури і мистецтв, Закарпатського художнього інституту.
Присутність на Фестивалях значної кількості глядачів, з яких більшість – молодь, засвідчувало не тільки відкритість ужгородців до головної тематики заходу, але й цікавість до подібних творчих ініціатив у суспільстві. Враховуючи, що даний проект був ініційований з метою привернути увагу громадськості до існуючих потоків мігрантів та біженців і тісно пов’язаних з ними проблем імміграції та інтеграції, расизму та ксенофобії, терпимості й толерантності, дану акцію ми вважаємо успішною. За її результатами, вдалося не тільки підтримати творчі ініціативи молоді, а ще й надати творцям можливість осмислити явище чужини з усіма її людськими вимірами та долучитися до профілактики негативних соціальних явищ у молодіжному середовищі.
Загальна ціль проекту – розробити ТБ стратегію адаптовану до місцевих ресурсів та посилити виконання запланованих дій для того, щоб змінити епідеміологічну ситуацію.
Спеціальна ціль – створити місцеві можливості, для того щоб впровадити якісну ДОТС стратегію, завдяки громадській обізнаність та професійній передачі знань.
Короткострокові цілі:
Довгострокові цілі:
Фактичні результати
Забезпечення наступним обладнанням:
Роздані ІОК:
ДOTС документи тренінгів:
Робота з медичними працівниками :
головні лікарі з кожної центральної лікарні області (13) районі фтизіатри (13)
В 1999 Берегівська обласна психіатрична лікарня отримала від Міністерства оборони стару віськову частину розташовану на 40 гектарах. Ця стара військова база знаходиться за 13 км від м.Берегово, в місці під назвою Чікош, на околицях селища Яноші.
В 2000 році Комітет Медичної Допомоги (Франція) за підтримки Європейського союзу (ECHO) відкрив у Чікоші перше відділення, куди було переведено пацієнтів з відділення «Буч» обласної психіатричної лікарні, яке зазнало руйнівних наслідків під час повені 1998 року, і пацієнти тіснились в приміщеннях основних корпусів лікарні, де на одного пацієнта було менше ніж 2 м².
Тоді ж увагу французької та нашої організацій привернуло увагу педіатричне відділення, яке було розташоване також в непристосованих умовах, де Незважаючи на погані умови по прийому дітей (зовнішні та внутрішні простори занадто тісні), персонал даного закладу став ініціатором ведення педагогічної діяльності.
У 2003 році відділення було офіційно відкрито нове педіатричне відділення обласної психіатричної лікарні у Чікоші.
Комітет Медичної Допомоги (Франція) за підтримки голандських фондів NCDO et SON провів повну реконструкцію будівлі, а наша організація за підтримки DEZA :
Головною метою було не тільки покращення у відділенні, а діяльність була спрямована на створення у відділенні домашніх умов для усунення гнітучого стану дитини та для полегшення для неї перебування в лікарні. Мова йде про участь в зміні перцепції лікарні (а саме психіатричної – чутливе місце в колишніх радянських республіках) сім’ями та зменшення індуктивного травматизму у дітей...
Та майже до 2008 року підтримувало відділення роздатковим розвивальним матеріалом та фаховим супроводом соціальних працівників у роботі з дітьми.