Наталія Фельбаба: «Психологи – не експерти з чужого життя»

Наталія Фельбаба: «Психологи – не експерти з чужого життя»

09/07/2026

За роки повномасштабної війни українці стали значно частіше звертатися до психологів і психотерапевтів. Водночас поряд зі зростанням попиту загострилися питання якості психологічної допомоги, підготовки фахівців та доступності терапії. Чому чоловіки досі рідше наважуються на консультації, які психологічні проблеми сьогодні найпоширеніші, де можна отримати безкоштовну підтримку та чому травма і горювання потребують спеціальної підготовки психолога – про це Zaholovok.com.ua поговорив із Наталею Фельбабою – психологинею, кандидаткою у психотерапевти в напрямку центрованої на особистості психотерапії, науковою редакторкою та перекладачкою фахової психологічної літератури, яка працює з дітьми, дорослими цивільними та військовими.

– За ці роки повномасштабного вторгнення чи з'явилися нові і гостро затребувані напрямки психології?

 – Так, це якраз те, що я перерахувала: робота з травмою, з травмою у військових, у комбатантів, моральна травма. Це про те, як людина переживає зраду, зраду командирів або зраду поміж військовими. Це дуже важко переживається морально, бо людина приходить у військо, і для того, щоб там жити і виживати, їй потрібно довіряти своїм. І от після зради люди можуть мати з тим певні нюанси.

 

Травмотерапія – це окремий напрямок, де фахівці працюють виключно з травматичними подіями. Нинішніми чи минулими. Або горювання. Нам складно горювати, тому що ми кожен день зіштовхуємося з новими смертями. Навіть, коли йдеться про тих людей, кого ми не знали, так? От у Києві зараз вже 30 загиблих, і це торкається кожного (розмова відбулася наступного дня після масштабного обстрілу столиці, в результаті якого загинуло 30 людей – прим.ред). Ми навіть цих людей не знаємо, але ми переживаємо горе. Тому що наш народ винищують. І це також накладається на якісь особистісні втрати, бо горювання –  це не тільки за людиною. А за домом, за землею, для тих, хто, наприклад, виїхав за кордон, хто мусив покинути свої домівки і живе на території України, а їхнє місто чи село окуповане. Це дуже комплексна, глибока ніша, з якою потрібно вміти працювати.

Зараз у нас є пов'язані з війною якісь моменти, але вони можуть піднімати і старі травми, дитячі травми, травми стосунків.

Повний текст інтерв’ю читайте за посиланням.


© Комітет медичної допомоги в Закарпатті, 2017-2026. Всі права застережено.