На цю святкову подію зі Швейцарії приїхала делегація у складі 28 чоловік, з Києва приїхали представники від Міністерства праці та соціального захисту населення, центру денного перебування та міні-гуртожитку «Джерела», від ВГО «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю». З Ужгорода приїхала делегація перших осіб області на чолі з губернатором паном Олегом Гаваші. Саме він, а також наш директор Наталя Кабацій та представник Швейцарських партнерів Аннемарі Штайнер під оплески усіх присутніх перерізали стрічку перед входом в центр.
Прозвучали гімни обох держав, України та Швейцарії, спільний проект яких реалізовувався нашою організацією. Під спалахи численних журналістських фотокамер мешканці і відвідувачі центру зайшли в середину. Урочисту церемонію відкрила Наталя Кабацій з представленням ідеї проекту, її тему продовжили члени партнерської організації «Парасолька» із Швейцарії. До слова запрошувались також Олег Гаваші, губернатор області, Віктор Мацола, начальник Головного Управління праці та соціального захисту населення Закарпатської області (саме під опікою цього Управління працюватиме заклад), Іван Ковач, мер міста Тячів, та інші шановні гості, запрошені на відкриття. Було виголошено багато промов, оголошено численні подяки та дано багато обіцянок. Час покаже…Оплесками зустрічали гості мешканців центру, яким теж дали можливість сказати своє слово-пісню.
А потім огляд центру, численні інтерв’ю та святковий стіл для мешканців.
Ми успішно і за планом закінчили перший етап проекту «Парасолька». Але насправді все тільки починається…
Урочисте перерізання стрічки. На фото: Наталія Кабацій, директор БО "КМДЗ", Олег Гаваші, губернатор Закарпатської області, Аннемарі Штайнер, Асоціація "Парасолька" Швейцарія.
Наталія Кабацій передає ключ від центру новим господарям
Нові господарі центру. На фото: Богдан Кикина, директор Вільшанського дитячого будинку-інтернату, Оксана Лукач, директор центру "Парасолька", Наталя Кабацій, директорБО "КМДЗ", виступає Віктор Мацола, начальник головного управління соціального захисту та праці в Закарпатській області.
Ідея створення закладу виникла в 2002 році. Саме тоді дирекція Вільшанського дитячого-будинку інтернату та благодійна організація «Комітет Медичної Допомоги в Закарпатті» вирішили втілити в життя ідею, яку виношували вже протягом багатьох років.
Ще з часів Радянського Союзу було прийнято ховати заклади типу Вільшанського будинку-інтернату подалі від людського ока. Адже в ідеальному суспільстві не буває хворих і не цілком ідеальних людей. На випускників закладу завжди чекала тільки одна, спільна на всіх доля: після повноліття, коли, як вважається, життя тільки починається, їх переводили (переводять і тепер) у психоневрологічний інтернат. Тут ці, взагалі-то, ще діти, але офіційно вже дорослі люди продовжують своє існування. Існування, бо життям це назвати важко: вони отримують догляд, медичне лікування та харчування, але цілими днями покинуті самі на себе, без занять, без стимулювання до розвитку, без можливості відчути свою значимість.
Не хотілось такої долі для своїх вихованців тепер, нажаль, покійному директору Вільшанського дитячого будинку-інтернату Бігунцю Івану Федоровичу. Адже його діти, з якими після зняття залізної завіси протягом десяти років працювали спеціалісти з французької організації Комітет Медичної Допомоги, стали більш самостійними, впевненими в собі, прагнуть бути корисними суспільству. Роботу французьких фахівців продовжила далі Наталя Кабацій, яка, почавши перекладачем у КМД, згодом очолила Закарпатське відділення цієї організації. На сьогодні благодійна організація Комітет Медичної Допомоги в Закарпатті (БО КМДЗ) успішно здійснила ряд проектів у сфері охорони здоров'я та соціального захисту. Тому створення альтернативного житла для випускників Вільшанського дитячого будинку-інтернату можна назвати справою честі для цієї організації.
У 2006 році, уклавши угоду про партнерство з швейцарською асоціацією «Мережа Швейцарія - Закарпаття / Україна» (NeSTU), за кошти, зібрані останньою, КМДЗ придбав будівлю у місті Тячів. Вона, після повної реконструкції, стане рідною домівкою для 25 молодих людей - випускників Вільшан. Саме тут вони зможуть жити, працювати і під відповідним супроводом, далі розвивати свої здібності; адже багато з них прекрасно малюють, дехто вміє ткати чи робити картини аплікації. Крім того проживаючи в місті, а не далеко в горах, вони зможуть відчути себе частиною суспільства, а суспільство, в свою чергу, зможе побачити, що бути не таким як усі - це не значить бути неповноцінним чи невартим цього суспільства.
Ось з такими намірами та ідеями КМДЗ та NeSTU, з якої згодом утворилась окрема організація, і працювали над проектом з символічною назвою - «Парасолька» - захист над головою.
Згідно педагогічної концепції, над якою працювали як українські так і іноземні спеціалісти, центр «Парасолька» - пілотний проект у цілій Україні. На його базі будуть створені виробничі майстерні для мешканців, тут зможуть проходити практику як українські так і іноземні студенти, проводитимуться семінари та консультації. Це свого роду модель того, як працюють соціальні заклади за кордоном і прагнення показати, що навіть в наших умовах маючи бажання, проявляючи ініціативу і думаючи не лише про себе, можна допомогти іншим знайти своє місце у суспільстві і відчути себе корисним. Адже саме вміння думати не лише про себе, захищати не лише свої інтереси відрізняє людину від інших живих істот на Землі.