Днями в Ужгороді відбувся захід ЮрФем Open Space «Кращі практики захисту від домашнього насильства», організаторами якої виступили Асоціація жінок-юристок «ЮрФем», Благодійна організація «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» та Центр гендерної освіти Ужгородського національного університету. Учасники дискусії, серед яких представники органів державної влади, правничих та освітянських кіл, співробітники судів, прокуратури та правоохоронних органів, обговорили питання доступу постраждалих осіб до соціальних та юридичних послуг, а також правові механізми захисту своїх прав у відповідних інстанціях.

Першу панельну дискусію «Доступ осіб постраждалих від домашнього насильства до соціальних та правових послуг» модерувала юристка БО «КМДЗ», членкиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Євгенія Мелеш. Вона, зокрема, торкнулася проблеми насильства щодо жінок, яке є однією із найпоширеніших форм порушення прав людини у світі й особливо актуалізувалося в період пандемії через COVID-19, коли жінки часто навіть не мали змоги повідомити про факти домашнього насильства.

«У 2017 році прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який пропонує комплексний підхід боротьби з цим явищем, а також запроваджує механізм надання допомоги та захисту особам, які постраждали від домашнього насильства. Весь цей механізм може запрацювати тоді, коли є належна взаємодія всіх суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії вказаним злочинам. Отож сьогодні важливо говорити про те, чи працює механізм взаємодії всіх суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в регіоні, наскільки ефективною є ця взаємодія і чи є результатом цієї взаємодії практична реалізація прав постраждалих осіб. Щоб вони могли скористатися передбаченими законом можливостями для захисту, ми маємо всебічно поінформувати їх про їхні права, а також гарантувати належне реагування на факти насильства. Нагальною є й потреба у забезпеченні доступу до загальних і спеціалізованих служб підтримки постраждалих, а для цього маємо гарантувати фізичну наявність цих закладів і надання у них послуг. І це лише частина порядку денного у реалізації прав та можливостей громадян у протидії домашньому насильству», – наголосила Євгенія Мелеш.

У ході дискусії були озвучені питання, які напряму пов’язані із поточним виконанням державними органами влади повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. До прикладу, щодо застосування обласною державною адміністрацією правових підстав для створення спеціалізованих закладів підтримки для постраждалих осіб – шелтерів. Або щодо організації фінансування у громадах утримання закладів, які надають базові соціальні послуги. Відкритим є питання і щодо надання постраждалим від домашнього насильства тимчасового притулку в громадах.

Змінами до законодавства 2017 року (до Законів України «Про судовий збір» та «Про безоплатну правову допомогу») постраждалим особам надано право на безоплатну правову допомогу і звільнення від сплати судового збору. Отож, представникам системи безоплатної правової допомоги було адресовано питання щодо поінформованості громадян про надані можливості та фактичне користування ними.

У другій панельній дискусії «Правові механізми захисту осіб, постраждалих від домашнього насильства, їх ефективність та виклики застосування на практиці», яку вела голова Асоціації жінок-юристок «ЮрФем» адвокатка Христина Кіт, йшлося про зміни в законодавстві, які дають ґрунтовніші й ефективніші можливості для захисту постраждалих. Зокрема, говорили про ширше використання адвокатами можливості захисту постраждалих через обмежувальні правові приписи, проблеми із винесенням поліцією термінових заборонних приписів, а також проблеми доказування справ в судах. Христина Кіт акцентувала ще один механізм захисту постраждалих, який адвокати майже не використовують, – той самий обмежувальний припис, який може бути справді ефективним, коли постраждалій особі потрібен реальний і дієвий захист від кривдника. Правниця подякувала усім учасникам дискусії за відкритість у висвітленні проблем, бо саме такі обговорення дають можливість виявити законодавчі та правозастосовні прогалини і адвокатувати необхідні зміни.

Вирішення будь-якої проблеми починається з її усвідомлення і визнання. Отож варто прийняти той факт, що обговорена сфера соціальних послуг та правової допомоги має суттєві недоліки, зумовлені і недосконалістю законодавства, і неготовністю нових громад реалізовувати покладені на них функції, а отже, і взаємодіяти з іншими інстанціями для комплексного вирішення проблем. Присутні на заході фахівці висловили спільну точку зору, що взаємодія є ключем до подолання недоліків у забезпеченні захисту громадян від домашнього насильства і найважливішим засобом налагодження механізму надання соціальної та правової допомоги постраждалим особам. Відтак, започаткований діалог отримає продовження, у тому числі, й на практиці безпосередньої співпраці державних інституцій.